ушкодження

ушкодження
-я, с.
1) Дія за знач. ушкодити.
2) Ушкоджене місце.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "ушкодження" в других словарях:

  • ушкодження — іменник середнього роду …   Орфографічний словник української мови

  • садно — (ушкодження на тілі від удару); пошморг (неглибокий довгастий слід, ранка на тілі від тертя об щось); подряпина (неглибока довгаста ранка, заподіяна чим н. тонким, гострим) …   Словник синонімів української мови

  • аксонотмезис — у, ч. Внутрішньостовбурове пошкодження нерва без ушкодження його сполучнотканинної строми …   Український тлумачний словник

  • алалія — ї, ж. Відсутність чи обмеження мови у дітей з нормальним слухом внаслідок недорозвинення або ушкодження мовних ділянок кори великих півкуль головного мозку …   Український тлумачний словник

  • баротравма — и, ж. Ушкодження органа слуху, легень та ін. внаслідок різкої зміни атмосферного тиску …   Український тлумачний словник

  • вада — и, ж. 1) Негативна риса, особливість кого , чого небудь; недолік. || Фізичний недолік внаслідок захворювання або ушкодження організму, а також природжений. Вада вимови. || Пошкодження або неякісність чого небудь. 2) Те, що шкодить, має шкідливий… …   Український тлумачний словник

  • гіпоталамічний — а, е. Стос. до гіпоталамуса. •• Гіпоталамі/чний гормо/н будь який із ряду гормонів, що їх продукують нейросекреторні клітини гіпоталамуса. Гіпоталамі/чні синдро/ми загальний термін для позначення будь якого поведінкового синдрому, який виникає в… …   Український тлумачний словник

  • грозозахист — у, ж. Захист будинків, споруд від ушкодження в разі удару блискавки; технічні засоби, які застосовуються для цієї мети. Система грозозахисту …   Український тлумачний словник

  • дисторзія — ї, ж. 1) Ушкодження зв язок суглоба. 2) Спотворення зображення в результаті непостійності збільшення лінзою точок предмета, різновіддалених від оптичної осі. || Викривлення прямих ліній, відображених простою лінзою …   Український тлумачний словник

  • заковування — я, с. 1) Дія за знач. заковувати. 2) спец. Ушкодження копита коня під час кування (див. кування I). 3) спец. Різні дефекти кування (див. кування II) …   Український тлумачний словник


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»